Датчики струму та напруги з відкритим і замкнутим контуром є звичайними компонентами вимірювання та керування в сучасному електронному обладнанні. Вихідний сигнал датчика з відкритим контуром має просту лінійну залежність безпосередньо від вхідного сигналу, тоді як датчик із замкнутим контуром використовує механізм зворотного зв’язку для налаштування вихідного сигналу відповідно до конкретних потреб керування. У практичних застосуваннях необхідно звернути увагу на деякі речі під час використання цих датчиків, щоб забезпечити точність і стабільність вимірювань і контролю.
Перш за все, для використання датчиків з відкритим контуром необхідно звернути увагу на наступні моменти:
1. Діапазон вхідного сигналу: датчики з відкритим контуром зазвичай розробляються на основі діапазону вхідного сигналу. Тому під час використання необхідно переконатися, що вхідний сигнал знаходиться в діапазоні, визначеному датчиком, щоб уникнути перевищення або падіння нижче номінального робочого діапазону датчика.
2. Вхідний опір: вхідний опір датчика з відкритим контуром відносно високий, тому він може допускати значні зміни вхідного опору. Однак під час фактичного використання слід звернути увагу на опір джерела живлення та довжину лінії живлення, щоб переконатися, що вхідний опір датчика не впав суттєво.
3. Зовнішні електромагнітні перешкоди: вихідний сигнал датчика з розімкненим контуром відносно чутливий до зовнішніх електромагнітних перешкод. Тому під час використання слід уникати розміщення датчика в середовищі з сильними електромагнітними перешкодами або вживати відповідних заходів для екранування.
